Знайди всьому початок, і ти багато зрозумієш

Ми, звісно, знаємо, що світ дуальний, але звично продовжуємо ділити реальність на «чорне» і «біле». Вважаємо, що лінуватися, заздрити й розчаровуватися – це дуже погано. А можливо, саме це і заважає нам зробити перший крок – той самий, котрий вважають найскладнішим?
А може, дарма так думають, і зробити крок у невідомість не так вже й страшно?

«Все починається з любові», – написав багато років тому Роберт Рождественський, і людина не виняток. Ми починаємось ще задовго до свого народження, у момент дотику душ. Ми розвиваємося фізично, отримуємо «програмне забезпечення», що впливає на формування особистості, на характер, – фактично на все, що є «Я». Коли ми приходимо у цей світ, у нас уже є всі відповіді на будь-які запитання. Щоб почути себе, своє підсвідоме, зрозуміти не лише те, чого ми насправді хочемо, а й те, що заважає зробити до цього перший крок, не обов’язково вводити себе у гіпноз чи змінений стан свідомості. Ми можемо себе чути! Просто потрібно поставити собі запитання й спробувати знайти на нього відповідь. І тоді на нашому шляху зникнуть бар’єри-стереотипи. Не вірте стереотипам – вчіться слухати себе.

БАР’ЄР ПЕРШИЙ. ПРО КОРИСТЬ ЛІНОЩІВ.

Щоб нарешті перейти від слів до дій, потрібна енергія. Ми звикли думати, що зробити перший крок заважає лінь. Але якщо говорити про лінь, насправді її не існує. Лінь – це вигадана людьми назва для опису стану, коли ми паралізовані страхом. Якщо у нас є страх, який ми не хочемо у собі чути, ми починаємо його витісняти. Відповідно, вся енергія, всі життєві сили йдуть на це витіснення. При цьому ми стаємо слабкими: хочеться спати, немає сил, ми «лінимося».

Лінь – це підказка. Якщо ви хочете щось почати, але через «лінь» не можете, це означає, що вас підсвідомо зупиняє якийсь страх. Вам потрібно його почути. Якщо ви почули свій страх – ви вже його подолали, вже вивільнили енергію, яка була заблокована. Цієї енергії достатньо для того, щоб прийняти рішення й зробити ривок. Страх – наш таємний друг! Всі страшенно його бояться, але варто лише його пізнати, прийняти, просто визнати, що він є, як у нас миттєво стає більше сил. Більше того, прийняття страху дає нам відчуття впевненості всередині.

БАР’ЄР ДРУГИЙ. КОРИСНА ЗАЗДРІСТЬ.

Тепер у нас є енергія, можна рухатися далі. Для цього нам потрібні такі «чудові» якості, як агресія, заздрість, злість. У нас є багато негативного — воно з самого початку закладене в нас. І якщо ці «папки» з нашого «програмного забезпечення» видалити, то наш «комп’ютер» вже працюватиме не так, як треба. Як не дивно, але саме агресія, заздрість і злість – це ті три якості, які дають нам можливість рухатися. Ви помічали, що коли гніваєтесь, то робите ривок і все виконуєте у три рази швидше? Злість сама по собі деструктивна, у негативній формі це руйнівна якість. Але якщо ми усвідомлюємо, приймаємо, що всередині нас є злість, вона перестає бути деструктивною і стає творчою, дає поштовх до руху. Зробите ви свій перший крок чи ні, залежить від того, чи є у вас злість, чи вона усвідомлена і прийнята. Якщо відповідь на всі ці питання – «так», то ваша злість працюватиме на вас. Те саме стосується агресії. По суті, якщо у нас немає агресії, ми стаємо жертвами і не можемо себе захистити. А заздрість – це взагалі унікальна річ. Що таке заздрість у негативному сенсі? Ми звикли трактувати це так: «Я бачу, що у них є, а в мене такого немає». Насправді заздрість – це «завидіти», тобто бачити те, що знаходиться за межами свого внутрішнього кругозору. Коли я визнаю, що у мене є заздрість, вона дає мені можливість бачити, що є у світі, і енергію для того, щоб цього досягти, отримати, енергію для реалізації бажань, наповнює енергією, яка сама по собі допомагає рухатися вперед.

БАР’ЄР ТРЕТІЙ. РАДІТИ РОЗЧАРУВАННЯМ.

Щоб не вигоріти, не втратити енергію на шляху, важливо усвідомити ще два моменти:

Не потрібно прив’язуватися до результату, необхідно зрозуміти, чого ви хочете і для чого саме ви цього хочете, і просто йти до цієї мети. Коли я розумію, що все складається само по собі добре, значить, мене веде Бог, значить, все правильно. Якщо я бачу, що все навколо руйнується, нічого не виходить, – значить, потрібно розслабитися і відпустити це. Як тільки ви розслабитеся і відпустите ситуацію, зможете побачити, що є якийсь інший варіант. Якщо ж ви продовжуєте все контролювати, берете кермо правління у свої руки, то позбавляєте себе найкращих і неочікуваних можливостей, які могли би з’явитися у житті.

Нам заважає страх розчарування. Ми боїмося, що якщо у нас не вийде, то ми розчаруємося в собі або хтось розчарується у нас, засудить нас. Через страх перед розчаруванням ми не наважуємося щось почати робити. Таким чином, ми позбавляємо себе шансу, що у нас може вийти!

Важливо не боятися розчаровуватись у собі. Тому що «розчаруватися» – це просто «зняти чари» із вигаданого нами образу чи результату. Ось куди ми зливаємо свою енергію! Не вийшло – ми розчарувалися, образ луснув, як мильна бульбашка. Важливо усвідомлювати, що ілюзія, яку ми собі вигадали, зникла. Треба радіти з того, що, нарешті, ця пелена впала з наших голів, чари зникли, і тепер ми бачимо реальність. А в реальності завжди є безліч цікавих шляхів.

У підсумку, коли ми приймаємо свої негативні риси, ми поєднуємося у цілість, усвідомлюємо власну цінність, наповнюємось благополуччям і починаємо його випромінювати. Немає нічого такого «негативного», чого ми не можемо в собі прийняти, все, що є в нас – нам на благо. Головна таїна світобудови – дуальність: всі негативні якості можуть стати позитивними, коли ми їх приймаємо. Тому, що б у нас не приховувалося, що б ми не відчували – все це нам на допомогу, і тоді приходить відчуття наповненості життя.